Наразі ми спробували дослідити іншу багатогранну сторону творчості Ліни Костенко - "ТВОРЧІСТЬ", або ж як визначена вона у самої поетеси "РУКИ НА КЛАВІШІ СЛОВА КЛАДУ". Як приклади нашого сьогоднішнього дослідження можна зупинити увагу на поезіях:
ПОКРЕМСАЛИ ЖИТТЯ МОЄ НА ЧАСТКИ
Покремсали життя моє на частки,
на тьмяну січку слів і суєти.
А серце виривається із пастки -
у нетрі дум, під небо самоти.
У мовчазливу готику тополі,
в труда одухотворену грозу.
Я трохи звір. Я не люблю неволі.
Я вирвуся, хоч лапу відгризу.
ЯКА РІЗНИЦЯ – ХТО КУДИ ПІШОВ?
Яка різниця - хто куди пішов?
Хто що сказав, і рима вже готова.
Поезія - це свято, як любов.
О, то не є розмовка побутова!
Я, ЩО ПРИЙШЛА У СВІТ НЕ ДЛЯ КОРИД
Я, що прийшла у світ не для корид,
що не люблю юрби і телекамер,
о як мені упікся і обрид
щоденний спорт - боротися з биками!
Я одягаю пурпуровий плащ.
Бики вже люттю наливають очі.
Я йду на них!.. Душе моя, не плач...
Ці види спорту вже тепер жіночі.
КНЯЖА ГОРА
... Сльоза закипає. Душа посварилася з Богом.
А небо, а простір, а це під горою село!
І так же туи любо! Дніпро під самим порогом.
І тільки порога... Порога чомусь не було.
Комментариев нет:
Отправить комментарий